Давньогрецька астрологія

   Парадоксально, але факт, що хоча давньогрецька міфологія, ідеї давньогрецьких філософів та спостереження астрономів цієї країни становлять фундамент астрологічних навчань пізнішого часу, у найдавнішій Греції астрологія практично не розвивалася. Безумовно, існували уявлення про вплив світил на людське життя, складалися міфи про взаємодію людини і космосу та пов'язані з цим релігійні обряди, велися астрономічні спостереження, робилися календарні обчислення, проте скільки-небудь розвиненої системи астрологічних розрахунків та інтерпретацій у Стародавній Греції класичного періоду не було створено. Основні астрологічні концепції були пов'язані з метеорологічною та медичною астрологією.
   З поем Гесіода та Гомера відомо, що вже у IX – VII ст. до н.е. грекам були знайомі сузір'я Ведмедиці, Оріона, Волопаса, найяскравіша зірка неба Сіріус, Плеяди, - відомі й тепер під цими грецькими назвами. Греки розрізняли два світила - Ранкову Зірку (Фосфор) та Вечірню Зірку (Геспер), ще не підозрюючи, що це одне світило (Венера).
   Письмова історія спостережної грецької астрономії починається з VII – VI ст. до н.е.
   У другій половині VI ст. до н.е. жив Клеострат Тенедоський – перший відомий нам давньогрецький астроном-спостерігач та астролог. Він увів у Стародавню Грецію використання системи деканів, октаетериду, написав поему "Астрологія" . Астрономією у цей ранній період (VII - VI ст.) займалися і знамениті грецькі філософи. Так, Фалес ввів нове сузір'я - Малу Ведмедицю і, мабуть, цікавився Сонцем; Анаксимандру приписують винахід гномона, влаштування сонячного годинника та спорудження небесного глобусу; Піфагору - відкриття того, що Ранкова і Вечірня Зірка - те саме світило. Початок спостережень п'яти планет у Стародавній Греції пов'язують із піфагорійцями. Алкмеону з Кротона приписують перше твердження про рух планет із заходу на схід (окрім добового). Проте основні досягнення давньогрецьких філософів були у створенні натурфілософських концепцій.
   Для давньогрецької натурфілософії характерно було переконання у тісному зв'язку людини та Всесвіту. Причому, як і в Індії, раннє "заселення" піднебіння антропоморфними богами тут у VII - V ст. замінюється розумінням богів як абстрактних сил, діючих у світі. Правильним, упорядкованим устроєм навколишнього світу, якому вони дали ім'я Космос (порядок, краса), давньогрецькі філософи прагнули обґрунтувати необхідність етичних норм і суспільної поведінки людини.
   Таким чином, у Стародавній Греції велися насамперед теоретичні розробки астрології, тоді як практичне застосування концепцій про зв'язок людини і Космосу цікавило античних вчених і філософів набагато менше.
   Цікаві концепції розробили у межах орфізму - системи філософсько-релігійних поглядів, що зіграла велику роль в історії давньогрецької астрології.
   Розвиток медичної астрології в Стародавній Греції пов'язаний насамперед із діяльністю Гіппократа та лікарів-піфагорійців.
   Астрономічні основи астрології були предметом наукових занять Евктемона, який, мабуть, ввів тропічний Зодіак з 12 знаків, і Евдокса Кнідського, який спробував побудувати теорію руху планет і склав найдавнішу карту зоряного неба. Перші історико-наукові дослідження з астрології було проведено Евдемом Родоським.
   Але справжню популярність астрологія набула лише в епоху еллінізму. Почала розвиватись теорія астрології, з'явилися оригінальні астрологічні школи. Ключовим моментом, що дав потужний імпульс розвитку астрології в елліністичному світі, стало відкриття вавилонським жерцем, астрологом і істориком Беросом в 280 р. до н.е. астрологічної школи на острові Кос. Завдяки Беросу греки, певне, вперше познайомилися халдейською астрологією. Серед безпосередніх учнів Бероса слід згадати грецького астролога Архінопола.
   Астрологічні твори грецькою мовою писалися в різних регіонах світу еллінізму. Авторами найбільш важливих праць були Манефон, Арат, Критодем, Нехепсон і Петосирид, Доротей Сидонський, Серапіон, Гемин, Тевкр, Птолемей, Анубіон, Веттій Валент, Гален, Протагор Нікейський, Антіох Афінський, Павло Олександрійський, Гефестіон Фіванський. Особливу роль відіграв розвиток філософських концепцій, що обґрунтовували астрологічні впливи (див. Герметизм, Неоплатонізм, Неопіфагореїзм). Ключове значення для технічного розвитку астрології зіграли видатні астрономи античності Гіппарх та Птолемей.

Література

Манилий М. Астрономика (Наука о гороскопах)./ Пер. с лат., вступительная ст. и комм. Е.М.Штаерман. - М.: Изд-во МГУ, 1993

Птолемей К. Тетрабиблос./ Пер. с англ. Г.П.Хлуновской под ред. А.А.Капраловой, Н.А.Додоновой. - [М., 1992.]

Павел Александрийский. Начала Астрологии./ Пер. с англ. Т.А.Тарасовой. - М.: Урания, 1997

Зелинский Ф.Ф. Умершая наука. - 1901. Репринт: АВА-Пресс, 1994

Еремеева А., Цицин Ф. История астрономии (основные этапы развития астрономической картины мира)

Словарь античности

Ван-дер-Варден Б.Л. Пробуждающаяся наука II. Рождение астрономии

Гурев Г. История одного заблуждения: Астрология перед судом науки

Жмудь Л. Наука, философия и религия в раннем пифагореизме

Астрологический толковый словарь

Звёздный путь астрологии

Левек П. Эллинистический мир

Николов Н., Харалампиев В. Звездочёты древности

Лосев А. История античной эстетики: Итоги тысячелетнего развития

Ранович А. Первоисточники по истории раннего христианства. Античные критики христианства

Паннекук А. История астрономии

Светоний Г.Т. Жизнь двенадцати цезарей

Фламарион К. История неба

Мифы нароодов мира

Философский энциклопедический словарь

Знание за пределами науки./ Сост. и общая ред. И.Касавина

West J.A., Toonder J.G. The Case for Astrology

Ebertin R. Astrological Healing

Sphujidhvaja. The Yavanajataka./ Edited, translated and commented by D.Pingree

Naylor P.I.H. Astrology: an historical examination

Poggi I. History of Western Astrology.// Lewis J.R. The Astrology Encyclopedia

Le Boeuffle A. Astronomie. Astrologie. Lexique latin

Le Boeuffle A. Les noms latins d'astres et de constellations

Dictionnaire de l'astrologie./ Comp. Jean-Louis Brau

Becker U. Lexicon der Astrologie

Pattie T. Greek Astrology.// History and Astrology. Clio and Urania Confer./ Edited by A.Kitson- London; Boston; Sydney; Wellington: Unwin Paperbacks, 1989

Cumont F. Astrology and Religion among Greecs and Romans. - New York; London, 1912

Project Hindsight. Companion to the Greek Track./ Compiled by R.Schmidt & R.Hand. - Berkeley Springs, West Virginia: Golden Hind Press, 1994

Neugebauer O., Van Hoesen H.B. Greek Horoscopes. - Philadelphia, 1959

Turcan R. Litterature astrologique et astrologie litteraire dans l'Antiquite classique. - Latomus. Bruxelles, 1968, avr.-juin, t.27

Buche-Leclerc A. L'astrologie greque. - Paris, 1899