Класична астрологія

   КЛАСИЧНА АСТРОЛОГІЯ - загальна назва традиційної європейської астрології, в основі якої лежать праці вчених епохи еллінізму (в першу чергу, Клавдія Птолемея, Фірміка Матерна та Павла Олександрійського) та мусульманського середньовіччя, що поширились у Європі в латинських перекладах (починаючи з XI ст.). Остаточне своє завершення класична астрологія одержала в працях астрологів XVII ст. - Вільяма Ліллі, Морена де Вільфранша та інш.
   У класичній астрології крім Зодіаку і системи деканів використовується 12-складова система домівок, яка конкретніше зв'язується з людиною, бо залежить не тільки від часу, але і від місця народження. Сучасна класична астрологія раціональна, логічна, вимагає верифікації своїх гіпотез експериментально, спирається на методологію науки і переймає кращі риси з наукової форми культури. В рамках сучасної класичної астрології існує загальноприйнята система екзальтацій і управління планет, доповнена вищими планетами; класичними вважаються системи домівок Плацидуса та Коха; птолемєєвськая мажорні аспекти, доповнені мінорними і т.д. Класичними прийнято вважати чотири методи прогнозу - дирекції, прогресії, транзити та сонячні революції.
   Див. також Європейська астрологія.