Індійська астрологія

    Вступ
   П'ять шкіл
   Основні особливості
   Основні терміни
   Астрологія називається на санскриті "Джйотиша", або "Пан світла" (Jyotisha, від jyoti - ""світло" та Isha - "Господь", "Бог"). Вона ділиться на три частини (сканди): ганіта (астрономічні основи астрології) , самхіта (астрологія передвість) і хору (гороскопна астрологія). За іншою класифікацією, Джйотиша складається з шести гілок:

1. Гола - сферична астрономія та безпосередні спостереження за небом;
2. Ганіта - астрономічні та астрологічні обчислення;
3. Джатака - натальна астрологія (астрологія народження);
4. Прашна - хорарна (запитувальна) астрологія;
5. Мухурта - елективна астрологія (астрологія вибору);
6. Німітта – інтерпретація передвість.

   Крім того, індійські астрологи часто залучають у своїй роботі нумерологію, фізіогноміку та хірологію.
   Усі наведені вище частини астрології нерозривно пов'язані. Особливої ретельності від астролога завжди вимагали спостереження і розрахунки (гола і ганіта), що становили основу решти гілок. За словами Варахаміхіри, "помилка в ганіті - такий самий жахливий гріх, як і вбивство жерця".
   Астрологія глибоко проникла у культуру індійців. Так, якщо говорити про застосування астрології у повсякденному житті, слід зазначити розробку індійськими астрологами специфічного виду військової астрології. До найважливіших в індійській астрології століттями ставився весільний гороскоп. Основною ідеєю тут є припущення, що сприятливий момент весілля може виключити раннє вдівство, а це в умовах звичаю самоспалення овдовілих жінок, що існувало, було важливо. Менструальний гороскоп також грав велику роль у традиційних шлюбах, тому що дівчина вважалася досить дорослою для шлюбу після того, як у неї починалися менструації. Час початку менструацій грало роль моменту народження і було неминучістю у долі, а сімейне життя можна було варіювати шляхом вибору сприятливого часу для одруження. Інтенсивно розвивалася і методика, яка на основі опитування з'ясовує вигляд та місце колишнього життя. У зв'язку з особливим ставленням індійців до смерті велику роль грала розробка гороскопа смерті, що співвідносилася з концепцією реінкарнації. Активно застосовувалась астрологія і в медицині. Аюрведа – давньоіндійське мистецтво лікування – стверджує, що без знання астрології ефективне лікування неможливе. Доктор Чарак, видатний фахівець з аюрведи, у своїй праці "Чарак-самхіта" писав, що "інформація про рух Місяця, сузір'їв та зміну астрологічних факторів надзвичайно важлива для вибору правильних ліків та методу їх застосування".

   Індійська астрологія, хоч і може розглядатися як єдине ціле, проте неоднорідна. Різні астрологи використовують різні методики, дотримуються різних поглядів на працездатність тих чи інших астрологічних технік. У підсумку сформувалося кілька шкіл Джйотиші. Зазвичай виділяють п'ять таких шкіл або систем: Парашара, Наді, Джайміні, Таджика та тантрична.
   Найбільш популярна система називається на ім'я її легендарного засновника - Парашара. Фундаментом цієї системи є трактат "Хора-шастра", що приписується Парашарі. У вигляді, що дійшов до нас, даний трактат складається з 97 розділів і містить понад 2 тисячі віршів, присвячених натальній астрології. Традиція датувала час життя Парашари приблизно 3000 до н.е. Проте сучасні дослідження показують, що "Хора-шастра" написана орієнтовно у другій половині VII ст. н.е. Найбільш відомим астрологом, який розвиває концепції цієї школи, був Варахаміхіра (VI ст.). Таким чином, з'ясувалося, що насправді "Хора-шастра" продовжує ідеї Варахаміхіри, а не навпаки, як вважалося раніше. Концепції Варахаміхіри, своєю чергою, базувалися на вавилонської астрології передвість, адаптованої для індійських реалій у "Гарга-самхіті" (I ст.), і в "яванаджатаці" (елліністичній гороскопній астрології, як її розуміли індійські астрологи II - V ст.).
   Час виникнення системи Наді невідомий. Б.В.Раман вважає творцем цієї системи Сатью (Сатьяхару; III ст.), автора роботи "Друва Наді". У цій системі астролог має справу з великими колекціями (зазвичай записаних на пальмовому листі) астрологічних показників, яким дана відповідна інтерпретація. У "Друва Наді" патерни долі пов'язані з Наді-амшами, секторами Зодіаку в 12' дуги. Іншими найбільш відомими збірками є "Бхрігу Наді", "Парашара Наді", "Шука Наді" та "Чандра Наді". Зазвичай вони містять чотири частини: бхава пхала (у ній йдеться про кар'єру, шлюб, дітей, здоров'я, фінанси даної людини), йога кханда (конкретні передбачення - зазвичай у політичній, соціальній чи науковій сфері, - засновані на комбінаціях планет у гороскопі), карма кханда (про події в попередньому втіленні, які стали причиною негативних явищ у цьому житті) і шанті кханда (що необхідно робити для того, щоб послабити або зовсім звести нанівець несприятливі наслідки провин, скоєних у минулому житті). Техніки системи Наді зберігаються в таємниці, вони передаються від батька до сина, будучи сімейним надбанням посвячених.
   Школа Джайміні отримала свою назву на ім'я міфічного ведійського мудреця, якого деякі вважали автором "Джайміні-сутри" ("Упадеша-сутри") - твору, що є фундаментом цієї системи. Школа Джайміні виникла, мабуть, як відгалуження від системи Парашара (у них співпадає низка базових положень). Проте вплив елліністичних традицій у цій школі набагато відчутніший, ніж у індійської астрології загалом. Найраніший манускрипт "Джайміні-сутри" датується 1736, а найраніший коментар до неї - 1754. Тому, попри співвідношення цієї системи з легендарним мудрецем давнини, немає підстав датувати її виникнення раніше, ніж межею XVIII ст. Можливо, саме через те, що школа "Джайміні" сформувалася досить пізно, вона не набула особливої популярності серед дуже консервативної більшості індійських астрологів. Прибічники цієї школи працюють переважно у Південній Індії.
   Ще одна система називається Таджика (букв. "арабський" або "перський"). У її основу лягли ісламські астрологічні техніки, що стали відомі Індії, починаючи з XIII ст. Ця система отримала остаточне оформлення наприкінці XVI ст., у творі Нілакантхи "Таджиканілакантхи" (1587). Нілакантха зумів прищепити на індійський ґрунт методики сучасної йому європейської та мусульманської астрології (зокрема, він запровадив використання точних мажорних аспектів, методи сонячних революцій та прогресій). У наші дні цієї системи дотримуються деякі астрологи Північної Індії.
   І, нарешті, п'ята школа індійської астрології – тантрична. Це містичний та інтуїтивний напрямок астрології, пов'язаний з магічними практиками, інтерпретацією сновидінь, ясновидінням, астральними подорожами тощо.

   Хоча традиції індійської та європейської астрології мають спільне основне джерело (астрологічні концепції еллінізму), вони мають низку суттєвих відмінностей.
   Перелічимо основні особливості традиційної індійської астрології:

• Якщо одне з головних завдань європейської астрології - подолання "року долі" , тобто. перетворення негативних тенденцій, закладених у гороскопі, на позитивні (див. Гуманістична астрологія), то індійська астрологія фатальніша: у ній вважається, що гороскоп містить інформацію про карму людини, яку потрібно зі смиренністю приймати.
• Індійська астрологія працює з сидеричним Зодіаком (тому при розрахунках координат слід враховувати поправку на айанамшу).
• В індійській астрології не враховуються вищі планети (Уран, Нептун, Плутон). Зазвичай використовуються лише планети септенера та Місячні Вузли (Раху та Кету); у низці методик враховуються також фіктивні планети (Гуліка, Манді, Анью, Дхума, Індрадхану, Парівеша).
• В індійській астрології зазвичай використовуються тільки системи рівних домівок (найчастіше - система Знак - Дім).
• Домівки в індійській астрології можуть відкладатися не лише від знака Асценденту, а й від зодіакального знаку будь-якого сигніфікатору (найчастіше – Місяця). Домівки III, V, IX, XI цілком сприятливі для питань, пов'язаних з цим сигніфикатором; домівки VI, VIII, XII цілком несприятливі; домівки I, II, IV, VII і X оцінюються відповідно до планет, розташованих у них. Всі планети в X, XI, XII, II, III, IV домівках, рахуючи від сигніфікатору, є сприятливими, як і гармонійні планети в I домівці. Усі інші планети несприятливі.
• Система есенціальних переваг і слабкостей планет в індійській астрології відрізняється від західної: тут не враховується вигнання планет, але виділяється особлива гідність мулатрикону, якому немає точних аналогій у європейській традиції.
• В індійській астрології використається складна система оцінки сили планет. Т.зв. метод "шадбала" вимагає аналізу шести джерел сили та слабкості планет за певною системою афетики та визначення загальної підсумкової суми балів (т.зв. Shadbala Pinda).
• В індійській астрології не використовуються дугові аспекти, як їх розуміє західна астрологія. Аспекти (т.зв. дрішті) вимірюються не безпосередньо між самими планетами, а розраховуються за екліптикою між знаками/доміками, в яких ці планети знаходяться. Вважається, що дрішті означає односпрямований вплив: одна планета, аспектуючи іншу, може бути не аспектована сама.
• В індійській астрології детально розроблено систему аспектів становища. Індійськими астрологами виділено сотні спеціальних комбінацій елементів гороскопа, які вказують на певну особливість чи яскраву індивідуальну рису народженого.
• Індійська астрологія приділяє велике значення картам гармонік: вони розуміються як гороскопи, що говорять про різні сфери життя людини. Система "шодасаварга" доводить кількість подібних досліджуваних карт до 16-ти. Найбільш важливою вважається карта дев'ятої гармоніки (навамша).
• Індійська астрологія оперує не лише системою з 12 знаків Зодіаку. Вона також надає дуже велике значення системі з 27 рівних знаків, т.зв. "місячному Зодіаку", в якому насамперед аналізується позиція Місяця та Асценденту.
• В індійській астрології використовуються прогнозні методики сонячних революцій та транзитів, а методики прогресій та дирекцій не є популярними. Найважливішою прогнозною методикою є оригінальна система планетних періодів, що ніяк не пов'язані з рухом планет після народження людини.

Овен	Mesha (меша, "баран");
Телець	Vrishabha (врішабха, "жеребець, самець");
Близнюки	Mithuna (мітхуна, "пара");
Рак	Kataka (катака, "браслет");
Лев	Simha (сімха, "лев");
Діва	Kanya (канья, "дівчина");
Ваги	Thula (тула, "ваги");
Скорпіон	Vrischika (врішчика, "тарантул");
Стрелець	Dhanus (дханус, "лук");
Козерог	Makara (макара);
Водолій	Kumbha (кумбха, "глечик");
Риби	Meena (міна, "риба");
Кардинальний знак	Chara (чара);
Фіксований знак	Sthira (стхіра);
Мутабельний знак	Dwiswabhava (двішвабхава);
Оселя	Swakshetra (свакшетра);
Екзальтація	uchcha (учча);
Мулатрікона	Moolathrikona;
Планета	graha;
Сонце	Surya, Ravi, Heli;
Місяць	Chandra (Chandrama), Sitarasmi;
Меркурій	Budha, Hemno, Vit, Gno, Bodhana, Induputra;
Венера	Shukra (Sukra), Bhrigu, Brigusuta, Sita, Aspujit;
Марс	Kuja, Mangal, Ara, Vakra, Kruradrik, Avanaya;
Юпітер	Guru, Jiva, Angira, Suraguru, Vachasampathi, Ijya;
Сатурн	Shani, Sani, Kona, Manda, Suryaputra, Asita;
Раху	Rahu, Thamas, Agu, Asura;
Кету	Ketu, Sikhi;
Домівка	bhava (бхава);
Кутня домівка	Kendra (кендра);
Подальша домівка	Panapara (панапара);
Падаюча домівка	Apoklima (апокліма );
Асцендент	Lagna (лагна);
Трігон	Thrikona (трікона).

  
   Ряд астрологів виступає за суміщене використання методик індійської та європейської астрології, вказуючи, що ці методики не суперечать, а взаємно доповнюють одна одну: просто індійська астрологія дає інформацію про інші зрізи життя, ніж західна.