Зодіакальна примітивна астрологія

  Зодіакальна примітивна астрологія (додекаетерідна астрологія) - проміжна ступінь в розвитку астрології між астрологією передвістей і гороскопною астрологією, що виникла, ймовірно, в епоху халдейських царів (з 626 по 539 рр. до н.е.) в Месопотамії. Загалом часові межі для виникнення зодіакальної примітивної астрології визначаються з 650 по 450 рр. до н.е. Її створення приписують Заратустрі.
   На цій стадії з'являються знаки Зодіаку, але гороскопи ще не складаються. До цієї стадії відносяться астрологічні фрагменти з "Зороастра", що збереглися в компіляції Касіяна Басса (візантійського вченого VI ст.) "Геопоніки". Грецький твір Псевдо-Зороастра "Про природу", з якого, можливо, запозичені ці фрагменти, сходить до дохристиянської епохи (ймовірно, між 350 і 250 рр. до н.е.).
   Серед цих фрагментів є "Додекаетеріда Зевса". Планета Юпітер ("Зевс") має сидеричний період близько 12 років; вона, таким чином, залишається приблизно протягом одного року в кожному з 12 знаків Зодіаку. "Додекаетеріда" дає для кожного з знаків передбачення погоди і врожаю у рік, що розглядається. На цьому ступені ми маємо передбачення загального характеру, в яких використовуються знаки Зодіаку, однак ще не пов'язані з гороскопами для дня народження.
   Кілька таких "Додекаетерід" наводяться в астрологічній літературі. Згідно з Боллом, одна з них відбувається з серії часу Августа (рубіж I ст. до н.е. - I ст. н.е.). Інша приписується Орфею. Таким чином, має місце зв'язок між цим видом астрології та орфізмом. Крім того, є дані, що вказують на зв'язок з Вавилоном: "Додекаетеріда" неодноразово описується в астрологічній літературі як "Халдейський період"; крім цього, в "Зороастрі" пояснюється метод обчислення заходів і сходів Місяця, який використовували в Ассирії ще близько 700 р. до н.е.