Давньоруська астрологія
З давніх-давен слов'янські племена володіли добре розробленою місячно-сонячною календарною системою, заснованої на трирічному циклі, а пізніше - на 19-річному. Як вважає В.В.Тітов, давні слов'яни розглядали час як якусь особливу зовнішню магічну субстанцію, що впливає на природу та людину загалом сприятливо або несприятливо. "Злі" і "добрі" періоди часу мали різну тривалість: годину, день, місяць і цілий рік. Самобутність давньоруської календарної астрології полягає, згідно з В.Тітовим, у тому, що прогноз сприятливих та несприятливих періодів здійснюється на підставі жорсткої календарної прив'язки до природних циклічних процесів: або місячно-приливної ритміки (лунник), або електричної та сейсмічної активності (блискавик, грімник) ), а також за 28-річними циклами чергування днів тижня та високосних періодів (колядник). Слов'яно-руська астрологія обслуговувала інтереси сільської громади та селянського двору, давала прогнози погоди, майбутнього врожаю, приплоду худоби, епідемій та епізоотій, давала рекомендації селянинові за місячним календарем про конкретні терміни посадки та збирання овочевих та зернових культур, забою худоби тощо, давався також прогноз ймовірності настання соціальних заворушень, причина яких вбачалася в настанні "злого" часу.
Давньослов'янські календарно-астрологічні твори відображають дуалістичний світогляд древніх слов'ян, тобто періодичну боротьбу добра зі злом у часі. Основне поняття дуалізму як магії часу виникло з природнього циклічного процесу – чергування дня та ночі. День (добро) уособлював верховний бог Перун, який керував світлою частиною доби, війною та блискавками. Ніч (зло) уособлював Велес, який керував темною частиною доби, місячною ритмікою, підземним та потойбічним світом. З магії часу виникла магія чисел: рахунок часу починався з початку світлої частини доби, що перебуває під керуванням Перуна, тому одиниця вважалася щасливим числом, а друга частина доби, яка під владою Велеса, вважалася нещасливою. Тому всі непарні числа були щасливими, а парні нещасливими. Перун керував зміною календарних років, зміною чотирьох сезонів року, сторонами світу, чотирма вітрами, рогом достатку та долею (фатумом). Йому присвячувався кожен перший день із чотирьох сезонів. За характером погоди у такий день здійснювався прогноз погоди цього сезону. Цей звичай зберігся і до наших днів: погоду ворожать по Різдву, Євдокії, Самсону і Покрові. Якщо умовно прийняти, що Перун керував зовнішніми тимчасовими періодами (космічними), то Велес керував внутрішніми біологічними ритмами, обчислюючи із зачаття і закінчуючи смертю, включаючи емоційний стан і хвороби, і зображувався гігантським ідолом з сімома особами під одним черепом, підперезаним сімома мечами у піхвах, тримаючим у правій руці меч. Кожне обличчя зі своїм мечем символічно зображало характер того чи іншого дня тижня, а меч у руці був атрибутом бога смерті та потойбіччя. Такою є реконструкція астрологічних уявлень поганської Русі, що наводиться В.Тітовим.
Після прийняття християнства ставлення до астрології та астрономії на Русі було дуже настороженим. У повчальних настановах Стародавньої Русі робилися застереження від занять "науцею смрадною - халдейською остронумією".
"Богомерзостий перед Богом всяк любяй геометрію... проклинаю спокусу тих, хто дивиться на коло небесне: своєму розуму віруючий, удобь впадає у спокуси різні; або простиню (простоту) більше мудрості" - так повчально застерігає один з руських книжників своїх читачів. Отже, не тільки астрологія, а й такі природничі науки, як астрономія, сприймалися дуже вороже. Скажімо, псковський чернець XVI ст. Філофей заперечував проти використання системи небесних сфер для визначення положень планет, стверджуючи, що не можна відмовитися від думки, що планетами управляють розумні, що рухають їх з власної волі; отже, не можна і припустити, що людям може бути відомий рух планет. Віталися концепції, подібні до такої думки Максима Грека:
"Якщо небо рухається і вабить своїм рухом сонце, місяць і зірки на захід, то, отже, богонатхненне писання хибно каже: поставив небо, як намет або комару, тобто твердо, нерухомо".
Церковний статут, затверджений за князя Володимира, вказує, що "вітництво, зелейництво, потвори, чарівництво, волхвування" відносяться до відомства духовного суду; і за всі ці злочини належало спалення на багатті. Хоча на Русі ніколи не було урочистих аутодафе, як в Іспанії, але про окремі випадки вогнищної розправи в літописах згадується. Так, у 1227 в Новгороді "ізгоша волхвів чотири". У Никоновськомуй літопису, де описаний цей випадок, згадується, між іншим, про те, що бояри заступалися за волхвів, але, на жаль, не пояснюється причин цього заступництва. Монгольська навала посилила занепад давньоруської астрологічної традиції.
У західних руських землях, де були контакти з європейською наукою та культурою, астрологія, очевидно, була більш відома. Так, у тих навчальних закладах, де було прийнято західну систему квадрівіуму (наприклад, у школах підвищеного типу Полоцького князівства), астрологія входила до основних дисциплін.
Література
Г.Бедненко Древнерусская астрология Естественнонаучные представления Древней Руси: Счисление лет. Символика
чисел. "Отреченные" книги. Астрология. Минералогия./ Отв.ред. Р.А.Симонов. -
М.: Наука, 1988 Святский Д.О. Очерки истории астрономии Древней Руси.//
Историко-астрономические исследования. Вып. 7 - 9. - 1961 - 1966 Титов В.В. Ложные и отреченые книги славянской и русской старины:
Тексты-первоисточники XV - XVIII вв. с прим., коммент. и частич.пер. - М.:
Гос. публ. ист. б-ка России, 1999 Славяно-русские календарно-астрологические тексты XV - XVIII вв. с
комментариями, предисловием и прогностическими таблицами./ Сост. В.В.Титов.
- М., 1991 К.Н.Афанасьев Естественнонаучные представления Древней Руси, - Наука, 1988 А.Асов Звёзды Древней Руси, - ФАИР, 2011; ISBN: 978-5-8183-1695-6 Д.Куталев Новая астрологическая энциклопедия Сайти
https://statehistory.ru/books/kollektiv-avtorov_Estestvennonauchnye-predstavleniya-Drevney-Rusi--Schislenie-let--Simvolika-chisel--Otrechennye-knigi--Astrologiya--Mineralogiya/24 https://coollib.net/b/424497-aleksandr-igorevich-asov-zvezdyi-drevney-rusi/read