На головну сторінку  Класифікація астрології

  Елліністична астрологія

   ЕЛЛІНІСТИЧНА АСТРОЛОГІЯ - астрологія, що отримала розвиток в державах еллінізму, що виникли після розпаду імперії Олександра Македонського. Вершина її досягнень – астрологія елліністичного Єгипту, особливо розроблена у працях Клавдія Птолемея.
   В основу елліністичної астрології були покладені ідеї античної філософії про Макрокосм і мікрокосм, про чотири стихії та астральний детермінізм. Велику роль грала геоцентрична система світу з розподілом Космосу на надмісячну та підмісячну області, а також антична математична астрономія – особливо методи геометричного опису небесної сфери та визначення руху світил. Елліністична астрологія була значно геометризована. Космос, згідно стоїчним ідеям, представлявся живою істотою. Вважалося, що небесні тіла безпосередньо впливають на Землю. Ці впливи поділялися на 3 групи: зодіакальні, планетні та зоряні. Велике значення надавалося метеоявищам, які розглядалися як символи подій. Впливи відрізнялися якісними подіями. Знаки Зодіаку, планети та зірки ділилися на:
   - сприятливі, несприятливі та змішані;
   - чоловічі та жіночі;
   - за стихіями та ін.
   Іноді основою класифікації лежали астрономічні критерії. Були також введені вартові знаків - елліністичні боги. Так підкреслювався нематеріальний характер астрологічних впливів.
   Знаки Зодіаку становили єдину систему взаємодії, що геометрично фіксувалася теорією аспектів та відповідностей між знаками, розташованими симетрично від кардинальних осей екліптики. Доповнювала систему теорія додекатеморії, згідно з якою кожен символ ділився на 12 рівних елементів по 2,5°, співвіднесених з 12 символами: так на основне значення символу накладалися додаткові значення. На зодіакальне поле впливу накладався вплив планет і зірок, що залежали від аспектів і положень щодо знаків, що регулювалися системами домівок, тригонів, термів, деканів, вигнань, екзальтацій та ін. Вплив зірок, розташованих поза Зодіаком, враховувався за допомогою системи паранателлонт. Впливи планет і зірок за силою вважалися співрозмірними, оскільки в геоцентричній системі світу відстані до зірок і планет відрізнялися не набагато. При визначенні впливу зірок враховувалася їхня зоряна величина.

  Література

   Астрологический словарь / Авт.-сост. С.Ю.Головин. - Мн.: Харвест, 1998