Астрологія і культура

Астрологія і музика

Позначимо основні точки дотику мистецтва і астрології. По-перше, у багатьох випадках сама форма художнього твору буває "астрологічною". У першу чергу це відноситься до музичних творів. Як відомо, основи теорії музики, закладені в античності ученими-піфагорійцями, були тісно пов'язані з астрологічними уявленнями про "гармонії сфер": вважалося, що кожна з семи планет (включаючи Сонце і Місяць) при своєму русі видає звук певної висоти, а завдяки одночасному руху всіх світил виникає гармонійне звучання, тобто звукоряд в одну октаву. "Гармонія сфер" впливає не тільки на ступені звукоряду, але і на систему нотації, тональності, вокальні форми. Під астрологічну концепцію "гармонії сфер" вже в античності був підведений фундамент фізико-акустичних теорій. Цікаво, що подібна система була незалежно створена і в Стародавньому Китаї - з тією лише різницею, що в Китаї використовувалася пентатоніка. П'ять нот китайської гами відповідали п'яти стихіям і п'яти планетам. Таким чином, теорія музики з давнини була нерозривно пов'язана з астрологічними теоріями.

Астрологія і література

   З астрологією бувають пов'язані й інші види мистецтва. Як показав А. Кобзев, в Китаї навіть структура літературних творів і їх розміщення на папері підкорялися астролого-нумерологічним закономірностям. Японський трактат "Івамі дзесікі" (857 р.) подібним чином трактує структуру віршів танка, закріплюючи за кожною з п'яти рядків танка співвідношення з певною астрологічною стихією, порою року, стороною світу і планетою.
   Цікавий приклад "астрологічної форми" літературного твору ми знаходимо в творчості відомого німецького мислителя Рудольфа Штейнера. Тема "світового гороскопа" і одночасно - космічних вібрацій, що виявляються в словах людської мови, була майстерно втілена Штейнером у формі 12- строфного вірша "Zwölf Stimmungen" ("12 настроїв", або "12 звучань"): 12 строф співвідносяться з зодіакальними знаками, а в кожній строфі по 7 рядків, присвячених 7 видимим планетам: 1-й рядок - сонячний, 2-й і 3-й присвячені внутрішнім планетам, Венері і Меркурію, середній рядок за змістом пов'язаний з астрологічним сенсом Марса, за ним йдуть рядки Юпітера й Сатурна, і в кінці стоїть рядок Місяця з відповідним текстом, зворотнім першому сонячному рядку, чим зафіксовано, що Місяць відбиває сонячне світло.
   Мало відомий той факт, що в європейській літературі існував особливий літературний жанр астрологічного вихваляння новонароджених і їх батьків - генетліаконік. Такі віршовані вихваляння були насичені астрологічної символікою і зазвичай грунтувалися на гороскопі новонародженого. Характерним прикладом генетліаконіка є збережений вірш Симеона Полоцького, присвячений народженню майбутнього російського царя Петра I.
   Знання астрології відкриває нові смислові пласти ряду літературних творів. Релігійні писання (зокрема, тексти Авести, Біблії, Талмуда, Корану), твори Данте, Гріммельсгаузена, Шекспіра, Кальдерона, Стендаля, В. Скотта і інших письменників в художній формі часто відображають астрологічні концепції, що панували в епоху їх написання. Як у літературі, так і в живописі, книжковій мініатюрі, музиці та скульптурі неодноразово створювалися цикли, пов'язані зі знаками Зодіаку і астрологічним значенням планет.
   Існує і зворотний вплив мистецтва на астрологію. Так, багато астрологічних творів створювалися у вигляді художніх. Наприклад, найдавніший пам'ятник римської астрології - трактат Манилія "Астрономіка" - написаний у формі поеми. Багато інших астрологічних трактатів Стародавньої Греції, Риму, елліністичного Єгипту та Індії також створювалися у віршованій формі. Найбільш знаменитий твір, що поєднує в собі астрологічний зміст і художню форму, - "Центурії" М. Нострадамуса. Вони являють собою катрени з прогнозами, об'єднані в десять центурій (тобто сотень).

Астрологія та архітектура

Доведено, що багато творів архітекторів старовини (перш за все, різні храми і святилища ) мали структуру, обумовлену астрологічними уявленнями. Наприклад, зіккурати Дворіччя складалися з трьох (по числу трьох світів: небесного, земного і підземного) або семи (по числу планет) поверхів, кожен з яких мав чотирикутну форму, яка символізувала чотири сторони світу і чотири пори року. Єгипетські і американські піраміди, романські і готичні храми і багато інших видів споруд в самій своїй структурі містять вказівки на астрологічні мотиви.

Астрологія і міфологія

Особливої обговорення вимагає питання про взаємозв'язок між астрологією і міфологією, яка, в свою чергу, лежить в основі багатьох художніх творів. Адже міфологеми богів, іменами яких названі планети, складають базис астрологічних значень цих небесних тіл. З іншого боку, самі міфи (особливо астральні, космологічні і календарні) містять велику кількість астрологічних мотивів. К.Г.Юнг вказував, що в міфах і астрологічних символах містяться одні і ті ж загальні архетипи. Цей видатний психолог вважав, що астрологія необхідна для правильної інтерпретації міфів. Не заглиблюючись в дану проблему, відзначимо лише, що знання астрологічної "мови " необхідне для культурологічної "розшифровки " значного числа творів мистецтва, заснованих на міфології різних народів. Іншими словами, астрологія виконує своєрідну "мовну" функцію в різних видах мистецтва.

Астрологія і лексика

Чекає досліджень така цікава тема, як проникнення астрологічної термінології і астрологічної символіки в повсякденний побут. Серед астрологічних виразів, які увійшли в повсякденну мову: опозиція, "аспект" даної проблеми, "народитися під щасливою зіркою", "планида", "його зірка сходить", англійські слова і вирази "consider", "ill starred" і так далі. Застаріла назва грипу "інфлюенца" вказує на те, що причини даної хвороби зводилися до впливу планет. До астрологічним уявленням сходять і характеристика провідних діячів культури та спорту як "зірок", і назви днів тижня в багатьох мовах. На прапорах багатьох держав зустрічаються Сонце, Місяць і зірки.

Література

Д.Куталёв "Астрология как историко-культурный феномен" (диссертация на соискание ученой степени кандидата наук по специальности "Теория и история культуры")

Звёздный путь астрологии: Сборник оригинальных текстов с комментариями И. Михайловой и Н. Скородума / Пер. с нем., фр. и англ. Н. В. Скородума, В. А. Галицыной. - М.: НТ-Центр, 1993

Cramer F. H. Astrology in Roman Law and Politics. - Philadelphia: The American Philosophical Society, 1954

Броль Р. В. Астрология в истории мировой культуры: подход к изучению // Полигнозис. - 1999. - №2

Манилий М. Астрономика (Наука о гороскопах)./ Пер. с лат., вступительная ст. и комм. Е. М. Штаерман. - М.: Изд-во МГУ, 1993

Куталёв Д. Р. Новая астрологическая энциклопедия. Биографическая часть. Книга I. - Томск: Зодиак, 1997

Ильин В. В. Астрология: роль и место в системе древней культуры // Историко-астрономические исследования. Вып. XIX. - М.: Наука, 1987

Жмудь Л. Я. Наука, философия и религия в раннем пифагореизме. - СПб: ВГК - Алетейя, 1994

Ермакова Л.М. Три типа ритуальных текстов древней Японии // Религии древнего Востока. - М.: Издательская фирма "Восточная литература" РАН, 1995

Кобзев А. И. Учение о символах и числах в китайской классической философии. - М.: Наука. Издательская фирма "Восточная литература", 1993

Николов Н., Харалампиев В. Звездочёты древности / Пер. с болг. Е. А. Колотилова под ред. П. В. Щеглова - М.: Мир, 1991

Подосинов А. В. Ex oriente lux! Ориентация по странам света в архаических культурах Евразии. - М.: Языки русской культуры, 1999

Семира, Веташ В. Астрология и мифология / Предисл. Ф. Величко. - Воронеж: НПО "МОДЭК", 1994

Штайнер Р. Человек и звёзды. Астрология в свете антропософии. Планетарные и зодиакальные соответствия в человеке и на Земле / Сост. и комм. Х. Х. Шёффлера. Пер. с нем. Т. Б. Деева. - Калуга: Духовное познание, 1994

Даланян К. Астрологическая судьба Е.П.Блаватской // Наука и религия. - 1991. - №9

Сурдин В.Г. Астрология - часть массовой культуры // Земля и Вселенная . - 1990. - №3

Сайт

http://astrologic.ru